Всё для

Студента

Формування якості синтетичних мийних засобів

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів










Реферат на тему:

«Формування якості синтетичних мийних засобів»















Київ 2014


Зміст


Вступ

.Загальна характеристика синтетичних миючих засобів

.1 Хімічний склад СМЗ

.2Основні види синтетичних мийних засобів

.Формування якості СМЗ

.Особливості оцінки якості мийних засобів

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Синтетичні миючі засоби (СМЗ) - це рідкі, пастоподібні і порошкоподібні речовини, які містять поверхнево-активні речовини, а також інші органічні і неорганічні речовини, що підвищують ефективність поверхнево-активних речовин.

Основне призначення миючих засобів - видалення забруднень з різних поверхонь. Забруднення міцно утримуються на них за рахунок фізико-хімічних сил, не змочуються водою і тому практично нею не змиваються. Щоб перевести забруднення в розчин, слід зробити їх гідрофільними. Молекули миючих речовин, адсорбуючись на грязьовий частці, «притягують» її до води, відривають від поверхні перешкоджають зворотному прилипанню та злипанню частинок між собою. Таким чином, частки переходять в розчин. Так як розчин поверхнево-активних речовин краще змочує поверхні, він проникає в найдрібніші пори і руйнує великі частки забруднень.

Дана тема є актуальною, тому що кожен в своєму житті користується СМЗ, і без них тяжко уявити наше повсякденне життя.

Предметом даної роботи є дослідження факторів що впливають на формування якості синтетичних мийних засобів.

Обєктом є синтетичні мийні засоби.

Метою даної роботи є дослідження факторів які впливають на якість синтетичних мийних засобів.

Відповідно до мети досліджень у процесі виконання роботи були поставлені наступні завдання:

проаналізувати загальну характеристику синтетичних мийних засобів;

дослідити склад СМЗ;

дізнатися які фактори впливають на якість синтетичних мийних засобів;

дослідити особливості оцінки якості мийних засобів.



1. Загальна характеристика синтетичних миючих засобів


До синтетичних мийних засобів відносять: миючі, відбілюючи і водопомякшуючі засоби.

Миючі засоби - це сполуки, основною складовою яких є миючі речовини. До них відносять господарське мило і синтетичні миючі засоби (СМЗ). Вони являються товарами першої необхідності для особистого застосування і відіграють значну роль в різних галузях промисловості.

Мило господарське - це миючий засіб, основними складовими якого є натрієві і калієві солі жирних кислот. Одержують мило омиленням лугами тваринних і рослинних жирів або нейтралізацією жирних кислот содою, де сировиною являються смоляні (із каніфолі) і нафтенові кислоти.

Синтетичні миючі засоби - це сполуки, основною складовою яких є синтетичні миючі речовини. В склад СМЗ, крім синтетичних миючих речовин, входять лужні і нейтральні солі, відбілюючи і дезінфікуючі речовини, піноутворювачі та піногасники, ароматизовані речовини і ін.

СМЗ розрізняють за призначенням, консистенції (порошкові, пасти, рідкі), наявності допоміжної функції (з відбілюванням, підкрашуванням і ін).

За призначенням СМЗ поділяють на засоби для прання виробів із волокна льону; із волокна шерсті, шовку і хімічних; універсальні, комплексної дії, піномиючі.


.1 Хімічний склад СМЗ


Основною складовою частиною синтетичних мийних засобів є органічні поверхнево-активні речовини, які володіють замочувальною, емульгуючою, пептизуючою і піноутворювальною спроможністю. Сукупність цих властивостей обумовлює їхня мийна дія. Для посилення мийної дії поверхово-активних речовин до складу синтетичних мийних засобів добавляють лужні і нейтральні електроліти, алкілоламіди, карбоксиметилцелюлозу і деякі інші речовини. Так, корисними добавками є вибілюючі речовини.

Синтетичні миючі засоби звичайно представляють досить складну композицію, оскільки в них входять різноманітні добавки: оптичні відбілювачі, хімічні відбілювачі, ферменти, піноутворювачі, помякшувачі.

Пральні порошки містять все або деякі з нижче приведених елементів:

поверхнево-активні речовини (субстанції, активні при пранні);

зв'язуючі речовини;

вибілюючі речовини;

допоміжні речовини (наприклад, ароматичні речовини, ферменти).

Разом із звичайними порошками існують змішані пральні порошки, в яких основний пральний порошок, вибілюючі речовини і засіб для зменшення жорсткості води упаковані окремо і змішуються тільки при початку прання. Всі пральні речовини, а також їх компоненти можуть бути в порошкоподібному або рідкому вигляді.

Будь-яку речовину, схильну збиратися на поверхні розділу олія - вода, називають поверхнево-активною речовиною. Всі поверхнево-активні речовини є емульгаторами, тому що сприяють утворенню емульсії олії у воді, тобто "змішуванню" олії і води, всі вони володіють миючими властивостями і утворюють піну - адже піна є як би емульсією повітряних бульбашок у воді. Але не всі ці властивості виражені у них однаково. Є поверхнево-активні речовини, які рясно утворюють піну, але є слабкими миючими засобами; є і такі, які майже не піняться, але є чудовими миючими засобами З давніх часів самою найвідомішою поверхнево-активною речовиною було мило. В даний час воно все більше витісняється синтетичними активними субстанціями. Проте висока миюча активність синтетичних поверхнево-активних речовин знижується в жорсткій воді. Сучасні пральні порошки містять декілька поверхнево-активних речовин і спеціальні сорти мила. Вони знижують поверхневе натягнення води, відділяють бруд від волокон і диспергують їх в розчині прального порошку і утворюють емульсію з брудом, що містить жир.

Мило можна представити формулою Na+C17H35COO-, де 17 атомів Карбону з приєднаними ним атомами Гідрогену витягнуті в звивистий ланцюжок. Алкілбензолсульфанат натрію (Na+C12H25C6H4SO3-) має приблизно стільки ж атомів Карбону і Гідрогену. Проте розташовані вони не у вигляді звивистого ланцюжка, як в милі, а у вигляді розгалуженої структури. Для миючої дії важливо те, що вуглеводнева частина негативного іона нерозчинна у воді. Проте вона розчинна в жирах і оліях, адже саме завдяки жиру бруд прилипає до речей; і якщо поверхня повністю очищена від жиру, бруд не затримується на ній.

Засоби для вибілювання важливі для обробки плям на білій, кольоровій білизні, білизні, що піддається кип'ятінню, і тонкій білизні. Вони за допомогою окислення видаляють плями від червоного вина, овочів і фруктів. Для цього в основному використовують перборат натрію, який в процесі прання при температурах вище 60 градусів Цельсія виділяє вибілюючі речовини. Активатори вибілюючої речовини, наприклад, тетраацетилендиамін активують пербонат при температурі нижче 60 градусів, і вибілювання можливо вже в межах 40 градусів.

До допоміжних речовин відносяться:

ферменти, які розщеплюють білок і крохмаль;

розчинники бруду, які підтримують бруд в підвішеному стані;

перешкоджаючі речовини, які обмежують хімічні реакції (утворення піни) або їй запобігають (корозія);

ароматичні засоби;

виконавчі засоби, які забезпечують сипучість пральних порошків (наприклад, сульфати).

До неорганічних компонентів порошків відносяться, у тому числі сода, яка розчиняє жирові забруднення і знижує жорсткість води, фосфати, які розщеплюють такі пігментні забруднення, як плями від кави, овочів, фруктів і червоного вина. Добрі пральні порошки містять також силікати, які сприяють отриманню сипучих порошків, зменшуючи їх клейкість, а також оберігають метали від корозії, що важливо при пранні в пральних машинах. Сульфати, поліпшуючі розчинність синтетичних миючих засобів, є ще одним корисним компонентом складу якісних пральних порошків. До органічних компонентів відносяться з'єднання, що запобігають осадженню бруду з розчину назад на тканину, так звані антиресорбентами, а також ароматизатори, хімічний і оптичні відбілювачі. Оптичними відбілювачами називаються засоби, що посилюють білизну незабарвлених тканин, і повертають забарвленим яскравість і чистоту тону. Ароматизатором називається суміш природних і синтетичних речовин, що додають приємний запах порошу і свіжий аромат білизні.


.2 Основні види синтетичних мийних засобів


Виготовлення синтетичних мийних засобів полягає в упорядкуванні композиції, змішуванні і розчиненні всіх компонентів рецептури. Для одержання порошкоподібного засобу використовують сушіння. Далі йде розфасовування й упаковування готового продукту. Щоб знизити витрати на випарювання води, для порошкоподібних засобів готують найбільше концентровані композиції (до 55-60% сухої речовини), які фактично являють собою суспензії. Після ретельного перемішування таку композицію висушують у розпилювальних сушильних апаратах.

Добір доцільного складу (композиції) синтетичного мийного засобу (основної мийної речовини і корисних добавок) дозволяє виробляти мийні препарати різноманітного призначення.

Побутові синтетичні мийні засоби в залежності від призначення поділяються на такі групи:

-засоби для прання вовняних і шовкових тканин (рН 1% розчину 7-8,5);

-засоби для прання бавовняних і лляних тканин (рН 10-11,5);

  • засоби універсального типу - для прання різноманітних тканин, у тому числі і з хімічних волокон (рН 9-9,5);
  • засоби для прання грубих і сильно забруднених тканин, зокрема спецодягу;
  • засоби для туалетних цілей (шампуні для миття волосся й ін.);
  • засобу для миття посуду, інвентарю й ін.

Основну масу синтетичних мийних засобів сьогодні становлять пральні порошки. У меншій кількості випускають рідкі мийні засоби і пасти.

Для прання вовняних, шовкових й інших цінних (тонких і кольорових) тканин застосовують порошки кращої якості, що і кладаються з первинних алкілсульфатів (С1216), сульфату натрію (електроліт - до 50%) і невеличкої кількості алкілоламідів (2%). Іноді добавляють трохи гексаметафосфат, триполіфосфат або бікарбонат натрію для створення слабкого лужного середовища (для прання при кімнатній температурі або в теплій воді).

Рідкі препарати для прання вовняних і шовкових тканин не містять електролітів. У них уводять дещо більше алкілоламідів, а також сечовину тощо. У дешевших засобах частину (до половини) алкілсульфатів замінюють алкіларилсульфонатами. Виробництво рідких мийних засобів простіше (не потребує сушіння). Перевага їх також у тому, що вони не утворюють пилу і зручні в застосуванні.

Універсальні мийні засоби, призначені для тканин із суміші природних і синтетичних волокон, виготовляють звичайно із суміші алкілсульфатів і алкіларилсульфонатів, неіоногенної поверхнево-активної речовини (препарату ОП), триполіфосфату натрію (до 40%), алкілоламідів (2%), карбоксиметилцелюлози (приблизно 1%) і оптичних вибілювачів; рН 1%-ного водяного розчину цих засобів не перевищує 9,5. До таких засобів належать, зокрема, широко відомий порошок "Лотос". Прання виробів із бавовни і льону подібними засобами дозволяється з кип'ятінням білизни, а із вовни і шовку - при температурі не вище 45°С.

Мийні засоби для прання бавовняних і лляних тканин, у тому числі виготовлених із застосуванням синтетичних волокон, виготовляють переважно з алкіларилсульфонатів з додаванням у деякі також алкілсульфати й алкілсульфонати.

Засоби для прання грубих і сильно забруднених (замаслених) тканин складаються з алкіл- і алкіларилсульфонатів і великої кількості лужних солей (соди, тринатрійфосфату, силікату натрію).

Рідкі засоби для миття голови (шампуні) готують на основі повторних алкілсульфатів. До них добавляють також спирт, гліцерин, віддушки й ін.

Перевага синтетичних мийних засобів, порівняно з милом, не тільки в тому, що вони заміняють жирові мила і не потребують для виготовлення харчових жирів, але і в тому, що вони володіють мийною дією навіть у кислому середовищі й у жорсткій воді. Не створюючи лужне середовище при розчиненні у воді, вони не послабляють тривкість вовняних і шовкових тканин і не впливають на їхнє фарбування.

У м'якій воді найкраща мийна дія спостерігається у звичайного (жирового) мила. Якщо прийняти його мийну спроможність за 100, то мийна спроможність, наприклад, сульфонолу буде дорівнювати 48. У жорсткій воді мийна спроможність мила може зменшитися майже до нуля, у сульфонолу зменшується тільки до 35 (без добавок), а після додавання до сульфонолу алкілоламідів й інших стабілізаторів піни різко зростає (доі 80).

Основним недоліком більшості синтетичних мийних речовин є їхнє важке біозасвоєння (переварювання) у стічних водах мікроорганізмами, оскільки фактично вони є отрутами для них. Тому стічні води, які містять синтетичні мийні засоби, сильно забруднюють водойми (ріки, озера). Найбільш шкідливими є мийні речовини (арілсульфати й алкіларилсульфонати), виготовлені з ароматної сировини Такі синтетичні мийні засоби не можна вводити, наприклад, у препарати для очищення харчового посуду, оскільки всі поверхово активні речовини добре адсорбуються поверхнями, у тому числі стінками посуду.

Внаслідок високої поверхневої активності і сильної солюбілі-зуючої спроможності, синтетичні мийні засоби знежирюють шкіру, призводять до її сухості.



2.Формування якості СМЗ


Якість синтетичних мийних засобів є дуже важливим фактором при їхньому використанні. Оскільки до складу СМЗ входять речовини, які шкідливо впливають на наше здоровя, необхідно щоб якість СМЗ була не тільки високою, але й щоб речовини які там містяться якнайменше впливали на наше здоровя.

Небезпеку при недбалому використанні становлять навіть звичайні порошки для прання білизни. До складу цих миючих засобів входять ПАР, фосфати та ін. Чим вищий вміст ПАР, тим ефективніший порошок. Але чим кращий порошок, тим більша кількість шкідливих речовин залишається на одязі і білизні. І тим гірший вплив виявляється на організм. Відмиваючи забруднення, активні речовини адсорбуються на поверхні тканини, і видалити їх украй складно. ПАР можуть викликати лущення і сухість шкіри, іноді провокують алергію, особливо схильні до такого впливу діти. Кількість ПАР має бути зазначена на етикетках. Але, на жаль, це практикують далеко не всі виробники. Але якщо кількість все ж зазначено, то краще купувати миючі засоби з часткою ПАР не більше 5%.

Це ж правило поширюється і на фосфати, їх частка має становити не більше 5%. Чим менше фосфатів міститься в миючих засобах, тим краще. У багатьох країнах Європи фосфати вже не застосовуються. Ця добавка призначена для пом'якшення води. Коли вода стає досить м'якою, порошок зможе відіпрати так звані «стійки плями». Але самі фосфати теж важко вивести і після прання вони погано змиваються з одягу, а з тканини цілком можуть проникнути в організм через шкіру. Навіть дуже ретельне полоскання не змиває їх повністю. Але більшу частину фосфатів все ж таки можна вимити, якщо після прання обполіскувати одяг і білизну мінімум 5 разів у гарячій воді і 2 рази в холодній.

Ретельності полоскання треба дотримуватися і при використанні миючих засобів для посуду. Частина ПАР потрапляє в організм з тарілок. Синтетичний миючий засіб після разового ополіскування не змивається. Для того, щоб його цілком змити, потрібно промивати посуд не менше 15 секунд у проточній воді.

При використанні 500 мл засобів для миття посуду в рік, 3 мг фосфатів у день осідає на шкірі при неправильному поводженні з засобами побутової хімії. Небезпека такого контакту очевидна. Через шкіру і дихальні шляхи речовини можуть всмоктуватися в кров і чинити негативний вплив на організм людини.

Якщо грамотно використовувати миючі засоби, то ризик негативного впливу можна відчутно знизити в разі, якщо миючий засіб не є підробкою. Виявити фальшивий товар можна за запахом. Зазвичай до складу підроблених миючих засобів входять високотоксичні засоби з їдким запахом, який перебивається сильними ароматами. Чим інтенсивніший приємний запах засобу для миття посуду, тим більша ймовірність підробки. Фальшивий пральний порошок визначається також за зовнішнім виглядом коробки, її герметичністю і якістю поліграфії: кольори, як правило, тьмяні, літери нечіткі, легко стираються рукою, а порошок прокидається через кути, оскільки низький технічний рівень обладнання не дозволяє добитися герметичності коробки.

Якість СМЗ визначається вмістом в них таких речовин:

Поверхнево-активні мийні речовини (ПАР). Найважливіше значення для синтетичних мийних засобів мають аніоноактивні речовини, які розпадаються у водяних розчинах на аніони - негативно заряджені гідрофобні частини молекули (довгі вуглеводневі), і катіони - малі за розміром позитивно заряджені іони звичайно натрію й іноді калію. Більший за розміром аніон, аналогічний за розмірами і властивостями гідрофобній частині молекули жирового мила, що обумовлює поверхнево-активні властивості.

Найбільше практичне значення мають такі аніоноактивні синтетичні мийні речовини: алкілсульфати, алкілсульфонати й алкіларилсульфонати. Всі вони являють собою кристалічні речовини, розчинні у воді.

Алкілсульфати - це натрієві солі сірчанокислих ефірів жирних спиртів, що утворюються при нейтралізації їдким натром продукту взаємодії високомолекулярних спиртів (жирного ряду) із сірчаною кислотою.

Найкращою мийною дією володіють первинні алкілсульфати з загальним числом вуглецевих атомів 12-16. Самостійно й у суміші з іншими поверхнево-активними речовинами їх застосовують для виготовлення високоякісних мийних порошків спеціального й універсального призначення. Піноутворювальна спроможність алкілсульфатів утворювати піну дещо нижчу, ніж у мила.

Алкілсульфонати являють собою натрієві солі сульфокислот жирного ряду. Основною вихідною сировиною для їхнього одержання є парафінові вуглеводні нафти. Найкращою мийною дією володіють сульфонати з загальним числом вуглецевих атомів 12-18 і сульфогрупою, розташованою ближче до кінця, а не до середини ланцюга. Вони мають гарну змочувальну і емульгуючу спроможність, але мийна дія в цілому дещо нижча, ніж у алкілсульфатів. Вони застосовуються переважно в суміші з іншими мийними речовинами для виробництва деяких мийних засобів.

Алкіларилсульфонати - натрієві солі алкіларил-сульфокислот, які одержують сульфуванням алкілованого бензолу Кращою мийною дією і найбільшим піноутворенням володіють алкілбензолсульфонати, які мають в алкільному ланцюзі 10-16 нуглецевих атомів. Вихідною сировиною для них служать гасові фракції нафти. Суміш алкілбензолсульфонату натрію із сульфатом натрію, використовувана для виробництва мийних засобів, відома в нашій країні за назвою сульфонолу. Недоліком всіх бензольних похідних мийних речовин є їхнє важке біозасвоєння.

Електроліти. Електроліти входять до складу синтетичних мийних засобів. Вони являють собою лужні натрієві вугільної, фосфорної і кремнієвої кислот або нейтральної солі, переважно сірчанокислий натрій. Сильно гідролізуються і створюють лужне середовище вуглекислої і фосфорнокислої солі (тринатрійфосфат).

Для пральних порошків, призначених для прання бавовняних і лляних тканин, кращі вуглекислі солі, які створюють оптимальну лужність (рН 10-11,5), поліпшуючи ефект прання.

Конденсовані фосфорні солі натрію, особливо поліфосфати - гексаметафосфат натрію (МаР03)6, посилюють поверхневу активність мийних речовин, диспергують і пептизують жироподібні забруднення. У той же час їхні розчини не мають сильно лужного характеру. Тому їх застосовують у мийних сполуках універсального призначення, наприклад у сполуках для прання вовняних тканин.

Карбоксиметилцелюлоза. Ця речовина є простим ефіром целюлози і гліколевої кислоти, у вигляді натрієвої солі вводиться до складу синтетичних мийних засобів для запобігання ресорбції забруднень на тканині. При карбоксиметилцелюлозі відмиті забруднення краще утримуються в мийному розчині і не осідають знову на тканині. Внаслідок цього білизна білих тканин збільшується.



3. Особливості оцінки якості мийних засобів

синтетичний мийний якість

Якість мийних засобів оцінюють за органолептичними і лабораторними показниками. При органолептичній оцінці звертають увагу на зовнішній вигляд, колір і запах мийного засобу.

Грудкове мило повинно бути твердим на дотик, нелипким, без нальотів солей, плям, тріщин і деформацій. Слабкий запах нафтенових кислот допускається лише в 60%-ному твердому господарському милі. Колір мила повинний бути однаковим по всій масі. Якість господарського мила тим вище, чим світліше його колір. Темне фарбування, як правило, свідчить про погане очищення вихідної сировини. Неприпустимі гнильний, прогірклий і рибний запахи. Туалетні мила повинні мати приємний запах.

Всі порошкоподібні і мазеподібні мила повинні мати однорідний колір (від світлого до кремового), без сторонніх домішок. Рідкі мила не повинні мати осаду.

Якість мила характеризується в першу чергу розчинністю і мийною спроможністю. Господарське мило повинно добре розчинятися у воді при температурі 60-70°С, а синтетичні мийні і допоміжні засоби - у воді кімнатної температури. Мийну спроможність оцінюють за ступенем білизни тканини після прання. Розроблено методики прання штучно забруднених зразків у мийному розчині визначеної концентрації.

Основним лабораторним показником якості мила є вміст в ньому активних мийних речовин. Якість мила тим вище, чим більше в ньому вміст жирних кислот (жирнокислих солей) і чим менше неомиленого жиру і вільного лугу.

Загальний вміст жирних кислот (жирнокислих солей) у твердих господарських милах указується на шматках при штампуванні (у грамах або відсотках). Утримання їх у милі, виражене в грамах, називається якісним (гарантійним) числом. Тверді туалетні мила повинні містити не менше 74% жирних кислот, а рідкі - не менше 20%. Вміст активної мийної речовини фактично характеризує сортність мийного засобу.

У милі не допускається великий залишок вільного їдкого лугу, що руйнує тканини і подразнює шкіру людини. Дуже шкідливим є залишок неомиленого, особливо ненасиченого жиру, який при збереженні мила швидко стає прогірклим, викликаючи появу плям і неприємного прогірклого запаху.

Важливим показником якості мила є показник піноутворення, який характеризується обсягом піни, що утворюється при збовтуванні визначеного обсягу 0,5%-ного мильного розчину (враховуючи жирні кислоти). Якість мила тим вище, чим більше воно може дати піни і чим більш вона стійка. Якість мила, його іііердість, розчинність, змилення, піноутворення, а також зберігання початкових властивостей при тривалому збереженні в значній мірі шлежать від складу жирової суміші, підібраної для даного сорту мила. Показником, що характеризує правильність добору складу жирової суміші, є температура застигання жирних кислот, виділених 11 жирів або жирового мила. Цей показник називається титром мила, або титром жирних кислот, і є найважливішою технологічною характеристикою жирового мила і жирів. Титр масних кислот жирової суміші твердих господарських і туалетних мил, як правило, повинен бути 35-42Х. При більш низькому титрі мило має недостатню твердість, підвищене стирання і витрату. При більш кисокому титрі знижуються розчинність і мийна спроможність мила.

Якість синтетичних мийних засобів оцінюють за їхньою мийною спроможністю, а також за деякими специфічними показниками. Вони повинні бути однорідними порошками або гранулами (звичайно не крупніше 3 мм) білого або світло-жовтого кольору.

Основним показником якості синтетичних мийних засобів, що характеризують їхню споживчу цінність, є відсотковий уміст спирторозчинних поверхнево-активних речовин. Цей показник рівноцінний утриманню жирних кислот у милі.

Висновок


Миючі засоби є багатофункціональними складами. Завдяки високій активності вони виявляють миючу здатність, тобто забезпечують відділення та видалення забруднень з поверхні очищуваного матеріалу, відновлюючи тим самим білизну і чистоту продукції. Одночасно вони є емульгуючими, суспензії і диспергуючі речовинами. Багатофункціональність СМЗ обумовлює задоволення різних потреб. Синтетичні миючі засоби ефективні при пранні текстильних виробів, миття предметів побуту, транспортних засобів, обладнання, полегшують проведення технологічних процесів при відбілюванні і фарбуванні тканин, хутра і шкіри.

Переваги СМЗ полягають у тому, що вони замінюють жирові мила і не вимагають для свого виготовлення харчових жирів, не утворюють у жорсткій воді нерозчинних солей кальцію і магнію і володіють миючим дією навіть у кислому середовищі. Однак синтетичним миючим засобам притаманний і ряд недоліків: не завжди достатня миючу дію, більш низька піно витривалість, важка біозасвоюваність, викликають сухість шкіри рук при пранні.

Синтетичні мийні засоби відіграють велику роль у нашому житті. Ми постійно використовуємо їх у нашому повсякденному житті - при прибиранні, пранні та інших процесах домогосподарювання. Тому їх якість безпосередньо впливає на безпеку нашого організму, та повинна відповідати вимогам безпеки до даного товару.



Список використаних джерел


1.Товарознавство господарських товарів: Підруч. для студ. товарозн. спец. вищ. навч. закл./ Н.К.Кисляк, Т.М. Коломієць, В.М. Кравченко, С.О. Сіренко. - К.: КНИГА, 19 - Т. 11. - 2004. - 448с.

.«Товарознавство синтетичних мийних засобів». - Режим доступу: #"justify">.«Синтетичні мийні засоби». - Режим доступу: #"justify">.Товарознавство господарських товарів. Загальний курс: навч. посібник / під заг. ред. Н.М. Ільїна. - Мн.: БГЕУ, 2004.